Дидактичний матеріал з української мови Соціокультурна тема: «Катерина Білокур»
Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
с. Старосілля
Гаврилюк С. В. – вчитель української мови та літератури.
Матеріали до конкурсу
«Творчі сходинки педагогів Волині»
2011
Дидактичний матеріал
з української мови
Соціокультурна тема:
«Катерина Білокур»
Зміст
1.Передмова.
2. І.Жиленко. Поема «Цар – колос» (уривки).
3. «Її гіркий і солодкий хрест». Про Катерину Білокур.
4. Відгук на твір мистецтва.
5. Дидактична скринька.
6. Література.
Передмова
Програма з української мови передбачає велику за обсягом і різноманітну за змістом роботу з розвитку мови, а також форми і методи цієї роботи.
Розвивати мовлення – це значить учити школярів правильно і доцільно, відповідно до норм літературної мови користуватися всім арсеналом мовних засобів.
Нинішня програма надає перевагу комунікативно – діяльнісним, особистісним і культурологічним підходом у процесі вивчення української мови з тією метою, щоб забезпечити реальне оволодіння рідною мовою.
Подані тексти даного посібника несуть у собі потенціал, надають можливість реалізувати культурологічний принцип навчання мови, будять інтерес до художньої спадщини України, зокрема, до творчості народної художниці Катерини Білокур.
Посібник містить матеріали, які можна використовувати не лише на уроках мови, а й літератури, образотворчого мистецтва, історії художньої культури.
Ірина Жиленко
Уривки з поеми «Цар – колос»
Ця жінка мала честь (важку як німб!)
Родитись в день народження століття.
В одній колисці, у одному світі,
В одній біді і не в одній війні.
Ця жінка мала честь і мала біль
Так довго і терпляче йди до слави.
З зорі в зорю роботоньку робить,
А уночі – свій дивний геній бавить.
Жила собі. Було, й недоїдала.
Благенький ватник. Пічка ледь жива.
Не нарікала. Малювала. Ждала.
І – вдарив грім тих золотих фанфар!
«Її гіркий і солодкий хрест». Про Катерину Білокур.
Катерина Василівна Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівці колишнього Пирятинського повіту Полтавської губернії (тепер Яготинський р-н Київської області) у селянській родині. Коли була малою, хтось подарував їй букваря, і невдовзі по ньому вона самотужки навчилася читати і писати. Тоді вона ще не знала про малювання і про художників. Згодом із прочитаних книжок виринуло те «чарівне слово – художник». Дізнавшись у 23-річному віці про Миргородський художньо – керамічний технікум, пробує вступати, однак їй відмовляють через брак освіти. Отже, довелося опанувати науку малювання самостійно.
К.Білокур хотіла вчитись на художника, але без освіти її не приймали до спеціалізованого учбового закладу. Вона вирішує опанувати художню майстерність самостійно. Коли їй вже було 33 роки, Катерина Василівна рішуче заявляє батькам, що з цього часу буде вчитися малювати не лише у святкові дні, а щодня у вільну від роботи годину. Марно намагалися батьки відвернути доньку від «безглуздого», за їхнім висловом, заняття. Мистецтво стало її мрією, її життям.
За науку і за вчителя стала природа. Катерина Білокур студіює її, спостерігає зміни, досліджує будову кожної квіточки, пелюсточки, від пуп’янка до буйного квітнення, старанно аналізує кольорові переливи протягом доби. В одному з листів вона напише: «А ти не плач, Катерино, що нема в тебе вчителів. Певно, багато є тих, що учаться, - і їм ніколи. А ти дивись як у матері-природи, дивись, травка-билинка, - так її і малюй, як який листочок - цвіточок, - так його і виконуй!»
З великим успіхом пройшла у 1941 р. в Полтаві перша індивідуальна виставка робіт К.Білокур. Потім війна. В чорних вогнях її на попіл перетворювались шедеври Катерини Білокур, які могли б стати окрасою будь-якої художньої галереї.
У 1944 р., коли вся Україна, змордована фашистами, ще лежала в чорних руїнах, К.Білокур разом з усім народом вітаючи визволення, створює картину «Буйна», що звучить як хвала життю і красі, а незабаром і свій вершинний твір «Цар-колос».
Художниця збагачується враженнями від баченого, наполегливо опановуючи складний творчий процес, відкриваючи для себе таємниці техніки живопису, композиції, малюнка. У листах до близьких майстриня писала про свої експерименти з малювання: «Унизу картини намальовані квітки – вінком так угору вони пішли, а в півколі того вікна був намальований угол столу, а на столі – глечик. Так я взяла угол столу і глечик зістругала і намалювала там краєвид. Придивлялась і вивчала, як уміла, закон перспективи і фарби, яка в яку пору дня буває на небі і землі…»
Квіти Катерина Білокур любила над усе, їм і проспівала вона гімн. До цього ніхто з художників із таким зачаруванням, так натхненно, поетично й водночас так природно не зображував ще квітів. Збагнути це пристрасне захоплення квітам допомагає нам лист авторки: «… може, ви незадоволені моєю працею, що я малюю лише квіти? Так як же їх не малювати, як вони ж такі красиві! Я й сама як почну малювати яку картину квітів, то й думаю: оце як цю закінчу, тоді вже буду малювати що-небудь із життя людського. Але ж поки закінчу, то в голові заснується цілий ряд картин, та одна від другої чудовіші, та одна від другої красивіші, та все ж і квіти. Оце вам таке. А як прийде весна, та зазеленіють трави, а потім і квіти зацвітуть! Ой Боже мій! Як глянеш кругом, то та гарна, а та ще краща, а та ще чудовіша, та начебто аж посхиляються до мене, та як не промовляють: «Хто ж нас тоді буде малювати, як ти покинеш?» То я все на світі забуду, та й знов малюю квіти. Ой не гнівайтеся на мене, мої близькі й далекі друзі, що я малюю квіти, бо із квітів картини красиві».
П’ятдесяті роки для Катерини Білокур були найпліднішими. На той час у манері її письма остаточно підтвердився декоративний підхід до трактування дійсності, яскраво втілений у натюрмортах: «Яблука, помідори» (1950), «Снідання» (1950), «Кавун, морква, квіти» (1951), «Богданівські яблука» (1958), «Натюрморт з колосками і глечиком» (1958 – 1959). Художня майстерність майстрині в цей час досягає вершини. Милуючись її картинами, немов відчуваємо запах відрізаного окрайця щойно спеченого хліба, ніжні пахощі квітів, смак соковитого достиглого червоного кавуна. Вдало дібрані кольорові співвідношення, підкреслена насиченість основних компонентів композиції забезпечують повну гармонійність звучання робіт художниці. Про своє малювання скромно говорила так: «… до нього не треба нічого добавляти і не можна в йому нічого зміняти, а нехай воно так залишається…»
Картини Катерини Білокур експонувалися на виставках в багатьох містах, зокрема, в Москві, Парижі (де пропало три картини. Катерина Білокур не сприйняла це як трагедію: вкрали - значить сподобались).
К.Білокур померла у 1961 р. від важкої хвороби. Похована в центрі села Богданівка.
В її хаті відкрито музей. К.Білокур була удостоєна звання народного художника України.
Про натюрморт «Сніданок»
Твір-відгук
На перший погляд нічого незвичайного немає в цій картині. Буденні речі, які є в кожній селянській хаті: глечик, миска, хліб, картопля. Та все це так майстерно виписане пензлем талановитої художниці, що ми не можемо відірвати погляду від натюрморту.
Буханець щойно спеченого хліба, здається, ще дихає теплом печі. Над полив’яною мискою підіймається духмяна пара від звареної молодої картоплі. Поряд на тарілці – порізана кружальцями редиска, на кожному кружальці видно тонесенькі прожилки, ніжний червоний обідок. А квашені огірки – та вони ж справжнісінькі!
На другому плані картини – букет півоній у простенькій скляній вазі. Квіти щойно зрізані, простягни руку – і торкнешся пальцями до прохолодних пелюсток.
Поряд – простий селянський посуд: глиняний кухоль, керамічний глечик, оздоблений народним орнаментом. Ці речі, зображені в м’яких золотаво-жовтих тонах, ніби увібрали в себе сонячне світло. Від картини віє спокоєм, затишком домашнього вогнища.
Мене вражає картина «Цар – колос». Гірлянди живих квітів оповили безцінний дар землі – колос. Три колоски зображено з різними овочами. Це щедрість землі. Налиті стиглим зерном колоски, а до них тягнуться троянди й півонії, бузок і безсмертники, кручені паничі. Їм усміхається золотий соняшник, привітно вітає живими листочками калина. Так образно передала художниця вдячність і глибоку шану людей до хліба.
Картина вражає розкішним царством флори.
Не можна відвести погляду від чудової картини «Квіти за тином».
За тином квітують тюльпани і жоржини, півонії і красоля, рожі і лілії, півники і кручені паничі. Вже мінялися, згасали кольори на жоржинах у квітнику. Здається, от – от пелюстки опадуть. Трохи нижче від прекрасного куща квітів намалювала художниця клаптик плетеного тину. Сухі сіро-коричневі лозини відтінили свіжу зелень. Тин наче «підпирає» кущі квітів і втримує їх на своїх стовпцях. І все виписане правдиво і тонко. Яскраві кольори милують наше око.
Картина «Богданівські яблука» - це гімн красі і багатству рідної землі. Художниця з особливою Любов’ю і ніжністю передає картини природи двох пір року – весни і осені.
Якими фарбами художниця передає спілість яблук, красу яблуневого цвіту, листочків?
Картина намальована в м’яких тонах. Щоб відокремити химерне плетиво гілок яблуні з ніжними біло-рожевим цвітом, свіжою весняною зеленню листочків від спілих плодів, Катерина Білокур використала прийом кольорового контрасту. Вона ніби ненароком кидає на гілки бузково – брунатну картату хустку і на ній кладе жовтувато – рожеві яблука. А далі, з-під китиць хустки, їх сиплеться незліченна кількість. Дві жовтогруді синички на гілці теж ніби зачудувалися соковитими плодами. Яблука змальовані так майстерно, що хочеться торкнутися їх руками, взяти найспіліше з них.
Створивши картину «Богданівські яблука», народна художниця ніби звертається до людей: «Милуйтеся красою, плодючістю рідної землі, примножуйте її багатства».
У натюрмортах Катерина Білокур незримо присутня людина з її настроями, почуттями, одвічним потягом до краси у праці. Це чиїсь дбайливі руки дуже чисто помили моркву, зірвали найкращі яблука в саду, склали їх на хустину, щоб передати комусь гостинця, прикрасили плоди своєї праці букетами квітів.
Картини хвилюють любов'ю художниці до людини, пошаною до її праці.
Вони звеличують людську щедрість, доброту, працьовитість, прагнення до краси, закоханість у рідну землю.
Дізнатися докладніше про Катерину Білокур ви
можете, ознайомившись із статтею О.Гончара «Чарівниця», романом В.Яворівського «Автопортрет з уяви», нарисом М.Кагармецького «Квіти мої, діти», який надрукований в книзі «Наодинці із совістю».
Послухайте поезію Ганни Чубач з Вінничини «Діти Катерини Білокур».
Богданівка – не Богом дане,
Не чортом прокляте село,
А та земля, де на світанні
Найбільше квітів розцвіло.
І гомонять вони, як люди,
І мова їхня – голосна
Таких квіток ніде не буде,
Такі не хиляться, не в’януть,
Таких морози не приб’ють.
І навіть росами тумани
Перед світанком не заллють.
На них немає ні пилинки,
Це їх не можна не любить.
Це їх самотня добра жінка
Колись навчила говорить.
Усі вони у світ широкий
Зітхають крильцями бджоли
Лиш чорнобривчик кароокий
Ще не говорить, бо малий,
Але і він – усе сміється
І тулить личко до листка,
І сам собі таким здається
Як хтіли пензель і рука.
Його сестра, струнка жоржина,
Усім розказує про те,
Що мама їхня – Катерина.
Що серце в неї золоте.
Дидактична скринька
Картка №1
Прагнення малювати не давало спокою Катерині Білокур ні вдень, ні вночі. Малювала вуглинкою, пізніше саморобним пензлем.
1. У першому реченні визначте його основу.
2. Визначте число й відмінки іменників.
3. Назвіть дієслово в неозначеній формі.
4. Зробіть звуковий аналіз слова вночі.
Картка №2
Катерина Білокур самотужки осягла таємницю техніки ж…вопису.
Милуючись кожною квіткою, л…источком, травинкою, кол…ровою гамою сутінків, світань, блакитним небом у природи, навчалась поєднувати кол…ори і їх відтінки.
1. Вставте пропущені букви.
2. Випишіть із тексту синоніми до слів:
без допомоги - …
опанувала -…
3. Що допомогло Катерині Білокур опанувати таємницю живопису? (Дайте відповідь одним словом).
Картка №3
Перші твори Катерини Білокур намалал..овані вугіл..ям (на) полотні, (не) збереглися.
1. Вставте пропущені букви, розкрийте дужки.
2. Розберіть за будовою слова: намальовані, рослинними.
Картка №4
Білокур малювала поспіхом (на) білій стіні, (на) шматочках полотна, а якщо щастило – (на) папері.
Малювала усе, що оточувало її, що любила понад усе: землю, коней, людей, квіти.
1. Розкрийте дужки.
2. Назвіть однорідні члени речення.
3. Визначте час дієслів.
4. Розберіть за будовою слово землю.
Картка № 5
Катерина Білокур не переставала твердити, що життя для неї без мистецтва – не життя. Малювання для неї – земна, велика радість і небесна височінь.
1. Визначте кількість звуків і букв у слові радість.
2. Розберіть за будовою слово небесна.
Картка №6
Щоб мати право творити, Катерині Білокур довелося змагатися з рідними, з близькими, з усім світом – і перемогти у цій боротьбі.
1. Назвіть дієслова.
2. Визначте число і відмінок іменників.
3. Розберіть за будовою слово близьким.
Картка №7
Катерина Білокур оволоділа майстерністю малювання, створила індивідуальний метод зображення дійсності. Прагнула показати свої картини знавцям, художникам.
1. Визначте відмінки іменників.
2. Розберіть за будовою слово майстерністю.
3. Назвіть однорідні члени речення.
Картка №8
Полтавські художники тепло і щиро зустріли Білокур і її твори. Матвій Донцов і деякі інші з них залишилися впродовж усього життя добрими друзями і порадниками майстерності.
1. Знайдіть у тексті синонім до слова протягом.
2. Визначте відмінки іменників.
3. Зробіть звуковий аналіз слова деякі.
Картка №9
(У) Полтаві вчені люди назвали Катерину Білокур художником. Про це схвильовано писала вона (в) автобіографії.
1. Розкрийте дужки.
2. Вкажіть відмінки іменників.
3. В якому часі вжито дієслова?
Картка №10
Після визволення України з новим запалом почала творити Катерина Білокур. Не вистачало фарб, полотна. Ця крайня бідність супроводжувала художницю і в усі наступні часи.
1. Назвіть дієслово в неозначеній формі.
2. Вкажіть однорідні члени речення.
3. Скільки звуків і букв у слові бідніть.
Картка № 11
Катерина Василівна н…сла в собі безмірну любов до України, свого народу, його мови, культури, до своєї милої Богданівки. Богданівка підносила її творчий дух в…сокості, хоча й завдавала їй і пекельних страждань.
1. Вставте пропущені букви.
2. Визначте головні члени речення.
3. Вкажіть відмінки іменників.
Картка № 12
(У) полум'ї Великої Вітчизняної війни згоріло одинадцять картин Катерини Білокур разом (із) Полтавським музеєм.
1. Розкрийте дужки.
2. Поставте наголос у слові одинадцять.
3. Назвіть частини мови.
Картка № 13
Мудра художниця нічого (не) видумувала. Надихала її працю ота сама натура, яку вона повсяк час вивчала і до якої шанобливо ставилася як митець.
1. Розкрийте дужки.
2. У першому реченні визначте його основу.
3. В якому часі вжиті дієслова.
Картка № 14
Художниця захоплювалася орнаментами на предметах селянського побуту, на українських будівлях, рушниках. Та найбільше її вразливу душу зачарували квіти.
1. Назвіть префікси у словах.
2. Визначте число прикметників.
3. Вкажіть відмінки іменників.
Картка № 15
Катерину Білокур найбільше захоплювали квіти. Вони вабили її у квітнику, на городі, біля її хати, у полі, на луках, за тинами вздовж вулиць.
1. У першому реченні назвіть головні і другорядні члени речення.
2. У другому реченні поясніть розділові знаки.
3. Вкажіть час дієслів.
Картка № 16
Чарівна природа рідного села, розмаїття дерев, квітів і трав стали для Катерини Василівни Білокур академією мистецтв.
1. Поясніть вживання великої букви.
2. Визначте основу речення.
3. Розберіть за будовою слова чарівна, рідного.
Картка № 17
Історія життя і творчості Катерини Білокур - це найчистіша пісня серед тих пісень, які витворив наш народ протягом багатьох віків свого волевиявлення.
1. Вкажіть відмінки іменників.
2. Назвіть однорідні члени речення.
3. Зробіть звуковий аналіз слова пісень.
Картка № 18
Твори Катерини Василівни Білокур назавжди увійшли в золотий фонд української культури. Найкращі з них збагатили скарбницю світового мистецтва.
1. Поясніть вживання великої букви.
2. У першому реченні вкажіть його основу.
3. Розберіть за будовою слово української.
Картка № 19
Картини Катерини Білокур сприймаються мовби живими квітами. На них відчувається волога, а іноді й (від)блиски (в)ранішньої роси.
1. Розкрийте дужки.
2. Назвіть іменники і пов'язані з ними прикметники.
3. Визначте відмінки іменників.
Картка № 20
У Білокур незабудки намальовані так, ніби з них виростає яскравий букет півоній, троянд, лілей.
1. Назвіть іменники, визначте їх відмінки.
2. Розберіть. за будовою слово намальовані.
3. Зробіть звуковий аналіз слова троянд.
Картка № 21
Катерина Білокур - народний український майстер картин-натюрмортів.
Вона навіть перевершила голландців, оскільки колірна гармонія в ній переходить у музику життя. А це найвище мистецтво живопису.
1. Виділіть префікси у словах другого і третього речення.
2. У першому реченні назвіть частини мови.
3. Вкажіть суфікси у словах: народний, український.
Картка № 22
Найважливішими в творчості Білокур є квіти, найкраще, що може зростати на рідній садибі. Вона оспівувала квіти у картинах і в листах.
1. У першому реченні визначте його основу.
2. Визначте число й відмінки іменників.
3. Назвіть дієслово в неозначеній формі.
Картка № 23
Дивлячись (на) картини Білокур, ви ніби (від) чуваєте запах квітів, свіжість повітря. До них хочеться (до) торкнутися рукою, (з) легка гойднути.
1. Розкрийте дужки.
2. Назвіть однорідні члени речення.
3. Визначте час дієслів.
Картка № 24
На жаль, ми вже не бачимо шедеврів художниці «Цар Колос» і «Берізка». Вони так і не повернулися 1957року з міжнародної виставки українського мистецтва в Парижі. Доля їх невідома.
1. Назвіть дієслова.
2. Визначте число і відмінок іменників.
3. Розберіть за будовою слово українського.
Картка № 25
Два останні роки життя Катерина Білокур майже (не) працювала. Дедалі гостріше, болючіше підступала страшна хвороба. Полікуватися (в) лікарні (не) могла, бо хворіла мати, яку необхідно було доглядати.
1. Розкрийте дужки.
2. Вкажіть відмінки іменників.
3. В якому часі вжито дієслова?
Картка № 26
До садиби музею Катерини Білокур пр…їжджають ледве не щодня окремі люди, цілі делегації з усіх куточків світу. З…мляки залюбки ро…повідають про свою художницю.
1. Вставте пропущені букви.
2. Визначте головні члени речення.
3. Вкажіть відмінки іменників.
Зітхну. І очі одведу
від осені. Сходжу по воду.
Пора б уже прибрать городик
та й листя позгрібать в саду.
Нехай лише скінчу картину.
В шовковицях зметнувся крук.
О квіти, як вам, сиротинам,
Вестиметься, як я помру?
О квітоньки, моя рідня,
моя любов, багатство, діти,
моє чаклунськеє дання,
мої молитви…
Ірина Жиленко
уривок з поеми «Цар – колос»
Література
1. Українська радянська енциклопедія. – К., 1960. – Т.І. – 567с.
2. Катерина Білокур очима сучасників. – К.: Томіріс, 2000. – 432с.
3. Катерина Білокур. Фотокнига. – К.: ТОВ «Спалах», 2001. – 127с.
4. Клімова Л.В. Образотворче мистецтво: Наочний посібник. – К. – Х.: VESTA, 2007. – С. 95.
5. Образотворче мистецтво. 5-7 кл. – Х.: Ранок; Веста, 2004. – С. 129.
6. Подоляка В.Д. Її гіркий і солодкий хрест. Катерина Василівна Білокур // Шкільна бібліотека, 2008. - № 10. – С. 99-101.
7. Роздобудько Ірен. Катрусині квіти // Малятко. – 2008. - № 7.