Конспект уроку з української мови в 6 класі на тему: «Іменник як частина мови. Загальне значення, морфологічні ознаки. Іменники – назви істот та неістот. Іменники загальні та власні»
Іменник 6 клас.pptx (198,7 kB)
урок.docx (70,5 kB)
Тема уроку: Іменник як частина мови. Загальне значення, морфологічні ознаки. Іменники – назви істот та неістот. Іменники загальні та власні.
Мета уроку: на основі здобутих у початковій школі знань про частини мови поглибити й систематизувати знання учнів про іменник як частину мови, зокрема про його загальне значення, морфологічні ознаки; розрізняти власні та загальні назви; формувати загально пізнавальні вміння знаходити власні та загальні назви у текстах; за допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу виховувати вміння бачити прекрасне у природі й житті людей.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Учитель
На попередньому уроці ми говорили про розділ мовознавчої науки «Морфологію» , про частини мови, які в ній вивчаються. Тому зараз прошу розшифрувати цифрову схему.
Учень
В українській мові 10 частин мови: 6 - самостійних або повнозначних, які мають і лексичне, і граматичне значення, 3 – службових або неповнозначних, що не мають лексичного значення , а виконують службову функцію для зв’язку повнозначних слів у реченні. Окремою частиною мови є вигук та звуконаслідувальні слова, які не мають ні лексичного, ні граматичного значення.
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.
Оголошення епіграфа уроку
Якщо якась частина мови часто буває предметом мовлення, то вона мимоволі перебирається у стан іменників, а отже, одягається в іменникове морфологічне вбрання
І. Вихованець
ІV. Сприймання і усвідомлення учнями навчального матеріалу.
1. Інсценівка лінгвістичної казки «Хто стане царем?»
В одному царстві, яке називається Морфологія, бо так звали царівну, жили різні частини мови. Царівна вирішила вибрати собі чоловіка, найзнаменитішого, найточнішого.
Царські слуги оголосили по всьому царству, що чоловіком Морфології стане той, хто доведе, що він найнеобхідніший.
От зійшлися всі частини мови у царському дворі. Першому надали слово Іменнику. Вийшов він насередину і почав говорити «О прекрасна царівно! Схиляюсь перед вашою красою і розумом. Моє ім’я Іменник. Нарекли мене так тому, що я даю назву всьому живому і неживому. Я в небі й на землі, в людях і звірах, в житті, у радості, у праці й відпочинку. Я даю ймення всім вам. Уявіть собі, що мене не буде. І ваше царство, і слуги, і скарби – усе щезне».
«Досить!» - гукнула Царівна. Цей Іменник, якого завжди супроводжували його вірні слуги Відмінки, давно привертав її увагу.
Усі, мова заворожені, дивилися на іменника-красеня.
«Менше слів, а більше діла! Ти на прикладах нам більше розкажи про себе й доведи , що ти найнеобхідніший!» - було веління Царівни.
Іменник прикликав на допомогу вірних своїх слуг і розпочав розповідь про себе.
Отже, сьогодні до нас на урок завітав дуже поважний гість з країни Морфології – Іменник.
Все, що оточує нас, - це предмети. Предметів дуже багато, і кожен з них має свою назву. А слова, що є назвами предметів, називаються іменниками.
2. Розглянути таблицю
|
Що означає? |
На які питання відповідає? |
Які має морфологічні ознаки? |
Яку синтаксичну роль виконує? |
|
Предмет |
Хто? Що? |
Загальні й власні назви, істот і неістот, рід, число, відмінок, відміна. |
Підмет, додаток та інші члени речення |
3. Дати відповідь на запитання
- Що називається іменником?
У якому розділі науки про мови вивчається іменник?
На які питання відповідає іменник?
Які морфологічні ознаки властиві іменникові?
Яку синтаксичну роль виконує іменник?
4. Слово вчителя
До речі, назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав Омелян Партицький, який іменник називав речівником.
Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. В 11-томному «Словнику української мови» нараховується близько 135 тис. слів. Серед них іменників майже половина. Порівняно з іменниками дієслів удвічі менше.
Іменники поділяються на дві групи: назви істот і назви неістот. Іменники – назви істот відповідають на питання хто? кого? кому? тощо, а іменники – назви неістот відповідають на питання що? чого? чому? чим? і т.д.
Категорія істот і неістот охоплює іменники з конкретним значенням.
До назв істот належать назви людей і тварин (шестикласник, соловейко, матуся), решта іменників є назвами неістот.
Граматичне поняття істот не цілком збігається з уявленням про живе у природі. Так, назви сукупності осіб (гурт, загін, натовп), назви мікроорганізмів ( бактерія, мікроб) у граматиці належать до неістот. Навпаки, до назв істот відносять різні міфологічні назви (чорт, відьма, Перун), назви померлих (небіжчик, покійник).
5. Розподільно-словниковий диктант
Записати іменники у два стовпчики: а) назви істот, б) назви неістот. Свій вибір обґрунтувати.
Вовк, дівчина, книга, стіл, мікроб, домовик, теля, клас, товариш, олівець, вірус, робітник, кішка, чорт, гурт, небіжчик.
Істоти - вовк, дівчина, домовик, теля, товариш, робітник, кішка, чорт, небіжчик.
Неістоти - книга, стіл, мікроб, клас, олівець, вірус, гурт.
Висновок:
До назв істот належать іменники, що називають осіб , тварин, міфологічні образи.
6. Слово вчителя
Іменники можуть позначати власні та загальні назви.
Загальний іменник – це узагальнене найменування предмета, що належить до певного класу подібних йому предметів (людей, тварин, явищ, речей). Наприклад: робітник, звір, веселка.
Власний іменник – це індивідуальна назва окремої особи чи одиничного предмета, наприклад: Україна, Коваленко, газета «Березанські відомості». Між власними й загальними іменниками немає постійної межі. Приналежність деяких іменників до розряду власних чи загальних назв визначається тільки в контексті. Наприклад: Земля (планета), земля (грунт); Орел (місто), орел (птах).
До власних іменників належать імена, прізвища, клички тварин, географічні назви, назви книжок, газет, журналів, кінофільмів, кораблів, різних організацій, історичних подій. Власні назви пишуться з великої букви. Назви книжок, журналів, кораблів, магазинів беруться в лапки. Власні назви можуть виражатися одним словом: Олена, кількома словами: Організація Об’єднаних Націй.
Якщо у складі власного імені , вираженого словосполученням, є загальні назви, то їх пишемо з малої букви: Восьме березня.
7. Вибірковий диктант
Слухаючи текст, виписати лише власні іменники.
Благословенним і чарівним уважають той край, де барвінок росте. А росте він у Карпатах, Західному Поліссі. Та якщо до уваги взяти те, що майже на всіх наших сільських квітниках стелиться цей вічнозелений чагарник, то й усю Україну можна назвати барвінковим краєм.
У народі живе чудова легенда про походження рослини. Діялося це тоді, коли турки і татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги в село Семигори і винищили там усіх людей. Лише один парубок Василь і дівчина Галина сховалися в лісі. Але й їх знайшли бусурмани. Парубка зарізали, а дівчину задушили. Ото з парубочої крові виріс барвінок, а з уст дівчини полилася чиста вода.
8. Дослідження – творче конструювання
Скласти пари речень так, щоб в одному вживалася власна назва, в іншому – загальна. Пояснити вживання великої і малої літери.
Орел – орел
«Кобзар» - кобзар
Роман – роман
Лілія – лілія
9. Лінгвістична гра
Кожен має запропонувати іменник – власну назву. Наступне слово має починатися кінцевою літерою попереднього слова.
Наприклад: Київ – Вінниця - Ялта – Аркадій – Йосип…
Хто не може назвати – вибуває з гри.
10. Діалог
Прочитайте діалог, поясніть, чому виникло непорозуміння між співрозмовниками. Які з виділених іменників є власними назвами, а які – загальними? З’ясуйте лексичну різницю цих слів.
- Гей, дядьку, куди їдете?
- На ярмарок…
- А звідки ви?
- З Ковалів.
- Та я не питаю якого ви роду. Село ваше як зветься?
- Та й кажу – Ковалі.
- А самі ви хто будете?
- Коваль.
- Хе-хе… Щось ви, дядьку, маленький та плохенький, як на коваля.
- Та я не коваль, а Коваль. У нас у Ковалях усі Ковалі, а ковалів тільки троє.
V. Підсумок уроку.
1. Метод "Мікрофон".
- Яку тему ми сьогодні опрацювали?
- Що досліджували?
- Що нового про іменник ви дізналися на уроці?
- Які морфологічні ознаки має іменник?
- Яку синтаксичну роль виконує в реченні?
- Як відрізнити іменники – назви істот від неістот?
- Як граматично розрізняються загальні та власні назви?
- Які іменники належать до власних назв?
- Що найбільше сподобалось на уроці?
- Який вид роботи викликав у вас труднощі? Чому?
VI. Домашнє завдання.
Зробити картку із завданням для однокласника для перевірки теми, яку вивчали на уроці.